Main Menu

Дорожня карта валютної лібералізації

Національний банк з 7 лютого 2019 року запровадив новий режим регулювання валютних операцій. На базі нової філософії, закладеної в основу прийнятого в 2018 році Закону України “Про валюту і валютні операції”, реалізовано головний принцип: “Все що не заборонено – дозволено”.

Нова база нормативних актів Національного банку складається з восьми ключових Постанов, що врегульовують порядок та процедури проведення операцій з іноземною валютою для резидентів та нерезидентів, юридичних та фізичних осіб, іноземних та вітчизняних інвесторів, введення та скасування заходів захисту та інше, а саме:

На сьогодні Національний банк скасував переважну більшість антикризових тимчасових заходів, що були запроваджені з метою стабілізації валютного ринку у 2014-2015 роках. Щодо решти декількох обмежень, які ще зберігаються, регулятор опублікував дорожню карту їх поступового зняття та передумов, настання яких є необхідним для переходу до режиму вільного руху капіталу – кінцевої мети валютної лібералізації.

Разом з ним запрацювала нова ліберальна нормативна база валютного регулювання Національного банку. Завдяки цьому всього за один рік скасовано близько 40 валютних обмежень. Найголовнішими з них, на думку Національного банку України є:

  • Скасовано обов’язковий продаж валюти бізнесом. Постановою НБУ №78 з 20 червня 2019 року скасована норма, яка зобов’язувала підприємців продавати 30% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку.
  • Скасовано усі ліміти на репатріацію дивідендів. З 10 липня 2019 року бізнес з іноземним капіталом більше не обмежується лімітом на перерахування дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні в розмірі 12 мільйонів євро на місяць для однієї юридичної особи. Зазначені зміни щодо репатріації дивідендів затверджені Постановою НБУ №91.
  • Впроваджена зручна система е-лімітів для інвестицій за кордон. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінили системою е-лімітів: 2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тисяч євро/рік для фізичних осіб, а з 18 грудня 2019 року Постановою НБУ №149 вдвічі збільшено е-ліміт для деяких валютних операцій фізичних осіб з переказу коштів, зокрема для здійснення інвестицій за кордон чи розміщення на іноземних рахунках – до 100 тис. євро на рік. З дотриманням е-ліміту фізичним особам дозволяється переказувати іноземну валюту (або гривні) за кордон або на поточні рахунки нерезидентів – юридичних осіб, відкриті в Україні, для виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя; для здійснення інвестиції за кордон; розміщення коштів на власному рахунку за межами України; надання нерезиденту позики в іноземній валюті.
  • Дозволено дострокове погашення зовнішніх зобов’язань. Постановою НБУ № 52 від 28 березня 2019 року уточнено норму щодо накопичення резидентами – юридичиними особами та фізичними особи-підприємцями валюти для погашення боргових зобов’язань перед нерезидентом за кредитним договором. Визначено, що “чергова дата платежу” – це найближча дата, що визначена умовами договору для своєчасного здійснення платежу з урахуванням його призначення (окремо за основною сумою, процентами, комісіями, зборами тощо).
  • Скасовано денний ліміт на купівлю валюти громадянами. Постановою НБУ №125 з 5 листопада 2019 року денний ліміт в 150 тисяч гривень скасований, що дозволяє фізичним особам купувати іноземну валюту та банківські метали без обмежень по сумі.
  • Дозволена онлайн купівля валюти громадянами. Закон України «Про валюту і валютні операції» з 7 лютого 2019 року, дозволено проводити через інтернет-банкінг і мобільні додатки операції з обміну валюти на суму до 150 тисяч гривень в еквіваленті не в операційний, а в календарний день, тобто в режимі 24/7. У НБУ відзначили, що після імплементації закону про удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг (“спліт”) Національний банк дозволить продавати валюту онлайн не тільки в банківських додатках і інтернет-банкінгу, а й через інтернет-сайти і додатки небанківських фінансових установ, які перейдуть під нагляд НБУ з середини 2020 року.
  • Скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на незначні суми. Постановою НБУ №7 від 02.01.2019 року визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, тобто 150 тисяч гривень. При цьому встановлено, що дана норма не застосовується у випадку дроблення операції (штучного ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що здійснюється одним резидентом з одним контрагентом за одним договором, при цьому сума кожної операції здійснюється на незначну суму, але сума операцій за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму).
  • Дозволено вільне використання рахунків юридичних осіб за кордонон. (За виключенням операцій з переказу коштів з України на такі рахунки.)
  • Скасовано попереднє резервування гривні для купівлі валюти бізнесом.
  • Скасована процедура реєстрації зовнішніх запозичень. Договір, за яким резидент отримував кредит від нерезидента, підлягав обов’язковій реєстрації в НБУ, а у випадках, якщо договором було передбачено отримання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснювалося з рахунку резидента, відкритого за кордоном, резидент-позичальник повинен був одержувати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України. З 07 лютого 2019 року обов’язок щодо реєстрації зовнішніх запозичень та отримання індивідуальних ліцензій скасовано, а банки зобов’язані надавати НБУ інформацію про договори в електронній формі, що по суті є повідомною реєстрацієюбез жодних зобов’язань будь-якого характеру.
  • Скасована процедура реєстрації зовнішніх запозичень. Договір, за яким резидент отримував кредит від нерезидента, підлягав обов’язковій реєстрації в НБУ, а у випадках, якщо договором було передбачено отримання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснювалося з рахунку резидента, відкритого за кордоном, резидент-позичальник повинен був одержувати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України. З 07 лютого 2019 року обов’язок щодо реєстрації зовнішніх запозичень та отримання індивідуальних ліцензій скасовано, а банки зобов’язані надавати НБУ інформацію про договори в електронній формі, що по суті є повідомною реєстрацієюбез жодних зобов’язань будь-якого характеру.
  • Вдвічі збільшено граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів. З 07 лютого 2019 року Законом України «Про валюту і валютні операції» одночасно з Постановою НБУ №5 від 02.01.2019 року визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, але ці вимоги не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій, а також винятків та особливостей для окремих товарів, або галузей економіки.
  • Скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків. Законом України “Про валюту і валютні операції” визначено, що за порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
  • Дозволена купівля валюти за кредитні кошти. Постановою НБУ №104 від 06.08.2019 року Національний банк дозволив бізнесу купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень по сумі.

Крім того, спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором. Також скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважається окремим індикатором, а аналізується фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.

За оцінками Національного банку, зазначені послаблення не здійснюватимуть суттєвого тиску на валютний ринок, а валютна лібералізація продовжується і надалі будуть скасовуватися валютні обмеження з огляду на те, як поліпшуватиметься макроекономічна ситуація в Україні.

(фото з сайту bank.gov.ua)

Переглядів:352





Один коментар в Дорожня карта валютної лібералізації

  1. […] Дорожня карта валютної лібералізації […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Read previous post:
Заступник міністра фінансів України про оновлені правила фінансового моніторингу

Україна більше п’ятнадцяти років використовує цей інструмент, а останні зміни — це лише подальша адаптація національного законодавства до оновлених Рекомендацій...

Close